Юридические аспекты квартиры Лещенко | Новости Одессы сегодня, происшествия, события - Взгляд из Одессы.

Юридические аспекты квартиры Лещенко

Вставлю і я свої п’ять копійок у той феєричний срач, що вибухнув на просторах Фейсбуку через придбання квартири в Києві площею 192 кв.м відомим російським блоґером (за сумісництвом – народним депутатом України) Сергієм Лещенком.

По-перше, з приводу самої квартири: можна лише порадуватись за Сергія. Ну, і справді, де йому трахатись з молодою дружиною – не в старій трикімнатній квартирі, яку Лещенко купив у 2010 році? Хіба може бути повноцінний секс на 60 кв.м? З приводу повноти сплати податків нинішнім народним депутатом у мене також запитань не виникає: підприємці (а з 2004 по 2014 рік Лещенко був приватним підприємцем з основним видом діяльності «Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації») цій державі взагалі нічого не винні.

А ось щодо «Української правди» питання виникають .

Як пояснив Лещенко, половину потрібної суми – 150 тис. доларів США – йому на 10 років позичила власниця «Української правди» Олена Притула. Частина коштів – це його особисті заощадження як колишнього співвласника «Української правди»: зокрема, зі слів Лещенка, він лише в 2013-2014рр. задекларував дохід у розмірі понад 100 тис. доларів США. І ще частину грошей на придбання квартири дала його молода дружина Анастасія Топольська.

Ось тут би б хотілось уточнити – про яку саме «Українську правду» йдеться?

Дійсно, Сергій Анатолійович Лещенко у листопаді 2003 року виступив засновником громадської організації під назвою «Українська правда», код ЄДРПОУ 26475479, керівником якої значився до 2014 року. З 3 квітня 2015 року керівником цієї ГО є Притула Олена Юріївна. Але ця «Українська правда» – суто неприбуткова організація, яка не мала й не могла мати ніяких власників. Саме ця неприбуткова громадська організація, засновником якої є Лещенко, отримувала впродовж багатьох років іноземні ґранти «на розвиток незалежної журналістики» та «розбудови громадянського суспільства», що призначались для матеріальної підтримки веб-сайту «Українська правда» www.pravda.com.ua.

Звісно, ходили вперті чутки про неймовірні доходи реальної власниці цього сайту Притули, а також її соратників, що дописували на «Українську правду». Зокрема, називались розцінки на банерну рекламу: 1 тис. доларів США за день демонстрації всередині статті (за банери на головній сторінці ціни взагалі були захмарними). Порахуймо кількість банерних майданчиків на сайті УП і переконаймося, які гроші крутяться навколо цього Інтернет-видання. Соратники заробляли ще й розміщенням оплачених статей чи навіть прямим шантажем. Мені, наприклад, відома історія, почута з перших вуст, про те, як від імені Лещенка до екс-міністра Рудьковського ходив якийсь «стажер» і вимагав 30 тис. доларів – у протилежному випадку погрожував, що на УП вийде викривальна публікація. Рудьковський платити відмовився й стаття Лещенка, дійсно, була оприлюднена.

Але при цьому Притула категорично стверджувала що сайт «Українська правда» не приносить ані копійки доходу – бо інакше б вона не могла отримувати ґранти. Тому гроші за банери (не кажучи вже про оплату «джинси») брались, як правиль, готівкою – записи в «амбарній книзі» Партії Регіонів служать тому доказом. А нащадки засновника сайту «Українська правда» Георгія Ґонґадзе за всі ці роки не отримали ані шеляга – бо сайт неприбутковий.

Втім, не завжди щастило брати гроші «чорним налом» – інколи замовник вимагав рахунок на оплату. На цей випадок 27 липня 2001 року була зареєстрована ще одна юридична особа під назвою «Українська правда». Але це є приватне підприємство, код ЄДРПОУ 31565711, єдиним власником якого є Притула Олена Юріївна і до діяльності якого Лещенко відношення не має.

Тож хотілося б уточнити, як очільники «Української правди», займаючись виключно неприбутковою діяльністю на кошти іноземних ґрантодавців, змогли отримувати такі доходи, що, наприклад, Притула може собі дозволити позичити Лещенку 150 тис. доларів строком на 10 років? А якщо «Українська правда» приносить прибуток, то яким чином Притулі та Лещенку вдавалось стільки років дурити ґрантодавців та дітей Георгія Ґонґадзе?

Стосовно ж розповіді Сергія Лещенка про те, що йому частину грошей на придбання квартири дала Анастасія Топольська для облаштування родинного гніздечка, хочу зазначити, що в пані Анастасії є законний чоловік Анатолій. Анастасія лише збирається з ним розлучатись – судове засідання в справі про розірвання шлюбу між Анастасією та Анатолієм Топольськими призначено на 13 год. 45 хв. 21 жовтня 2016 року в Бабушкінському районному суді м.Дніпра (суддя Кудрявцева Т.О.). І тому доки пані Анастасія перебуває в законному шлюбі, зароблені нею кошти є спільною власністю подружжя й розпоряджатись ними вона може лише за згоди свого чоловіка Анатолія.

Володимир Бойко

Источник: hrabro.com

    powered by CACKLE