Як і кого використовують політики перед виборами (огляд передвиборчої джинси)

Зовсім нещодавно ми були свідками маскараду, де політики перевдягалися в чаклунів та фей та виконували усі наші бажання… чи, майже всі. І ми зазвичай вважаємо, що можемо використати це – змусивши когось поставити на подвір’ї дитячий майданчик чи врешті-решт хоча б заасфальтувати яму біля входу у під’їзд. Але насправді використовують нас, адже на нашому тлі так зручно набирати собі бали під. І усе б нічого, якби справа закінчувалася тільки дитячими майданчиками та розбитими дорогами. Політики йдуть далі – і намагаються зробити тлом для своєї агітації людей з особливими потребами, пенсіонерів, переселенців… На жаль, подібні передвиборчі «фінти»  політиків аж ніяк не сприяють соціалізації вразливих груп населення. Навпаки, під час своїх виступів у пресі, політики намагаються все більше наголошувати на тому, що їх покинули, що вони нікому не потрібні, адже, зрозуміло, коли до влади прийдуть вони – все буде навпаки. Озираючись на минулу передвиборчу кампанію, яка – незважаючи на те, що вибори були місцевими – побила усі рекорди по «джинсі»: ситуація у деяких виданнях, згідно із даними Інституту демократії імені Пилипа Орлика, стала навіть гіршою, ніж була за часів Януковича. Саме тому ми вирішили зробити огляд таких текстів, аби зрозуміти, наскільки толерантними під час передвиборчої агітації були наші кандидати і чи не використовують вони, бува, мови ворожнечі. Матеріали вибиралися із трьох одеських видань – Думской, Трассы Е95 та Одесской жизни за жовтень 2015 року. Ці видання ми обрали саме тому, що їхні засновники мають різні політичні погляди, що впливає зокрема й на вибір того, що журналісти друкуватимуть, відповідно, саме таким чином можна набрати якомога більше різних текстів […]
Источник: www.happymisto.od.ua