В Одесі не вважають УПЦ винною

Цілеспрямована кампанія дезинформації, відвертої брехні проти духівництва УПЦ в Одесі, стеження, прослуховування приватних телефонних розмов, намагання «звільнити» Києво-Печерську лавру від тих, хто щодня молиться за Перемогу України, силові захоплення храмів. Все це відбувається паралельно зі спробами безпідставно представити Українську Православну Церкву як колаборанта, який працює на Москву. Задіяні ясі можливі і неможливі дії заради того, щоби представити УПЦ винною у всіх нинішніх проблемах країни.

Щоби переконатися у тому, що це звичайна неправда достатньо згадати, що саме УПЦ серед перших засудила вторгнення окупантів в Україну, допомагає воїнам ЗСУ звільняти наші землі від тих хто щодня вбиває та гвалтує український народ, в тому числі дітей.

Для Перемоги України зроблено дуже багато. І саме тому, в Одеської єпархії УПЦ дивуються війні, яку оголосили тим, хто любить Україну та цілодобово за неї молиться.

«УПЦ винна? В чому наша Церква винна? Чому вона стала обʼєктом звинувачень і репресій? Журналіст М. Дубинянський на «Українській правді» пише про принцип так званої колективної відповідальності. Коли жертву звинувачує винуватець, аби виправдати свої дії», - такою думку на власній сторінці у соцмережі Фейсбук висловила ігуменя Одеського Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря, матушка Серафима.

У своїх численних публікаціях вона, покладаючись на благословення Митрополита Одеського та Ізмаїльського, Владики Агафангела, намагається захистити рідну церкву та протистояти нинішній навалі брехні.

Жіноча обитель в Одесі відстоює Україну не лише словами, але і конкретними діями. Саме тут з успіхом проходили дитячі виставки на підтримку ЗСУ. Саме тут прихистили тих біженців, які постраждали внаслідок російської агресії. Їх щодня годують, забезпечили усім необхідним та прагнуть підтримати.

У монастирі знайшли притулок і майже 500 котів та кішок, які втратили господарів внаслідок початку війни. Хвостатих треба не лише годувати. Іноді вони потрапляють сюди з хворобами, які також треба лікувати.

Про любов до України матушки Серафими свідчать і численні подяки на її адресу від різних частин ЗСУ. Усі ці подяки зберігаються у приймальні обителі. Ігуменя ними пишається.

Настоятелька монастиря неодноразово особисто здавала кров для порятунку життів поранених захисників України. Разом з черницями займалася плитінням захисних сіток для оборонців країни.

І найважливіше. Щодня у обителі триває безперервна молитва на мир та перемогу України.