У мережі інтернет оприлюднено відео про Кафедральний Собор Православної Церкви України в Одесі

Кафедральний собор Різдва Христового Одеської єпархії Православної Церкви України. Собор наших душ, в якому вже понад двохсот років звучить Боже слово.

В історії Одеси особливе місце посідає 8-е вересня 1804 року. Саме ця дата, за старим стилем, і вважається датою закладки першого каменя в будівництві Церкви.

В книзі «Одесская старина» автора Мурзакевича, видання 1869 року, можна прочитати: «Наприкінці вулиці Херсонської (нині вулиця Пастера) до наклонного спуску в передмісті Пересипі, знаходиться міська лікарня, обширна споруда, що вміщує майже 850 ліжок. При головному лікарі було 17 медиків. Є і домашня церква, де хор дітей з училища сиріт, у святкові дні виконують Боже славослів’я».

В путівнику Каранта за 1899 рік сказано, що «Церква Різдва Христового при міській лікарні в кінці Херсонської вулиці, побудована у 1814 році».

В свою чергу, у журналі одеського будівельного комітету (був заснований у 1804 р. і проіснував до 1870 р.) знаходиться такий запис, датований 14 вересня 1824 року: «Церква на честь празника Різдва Христового вибудувана із штукованого каменю, що видобувався поблизу Одеси, в середині і назовні обштукатурена, покрита металевим покриттям….».

За певний період церква була неодноразово перебудована і зазнала значних змін, як в конструкціях, так і в архітектурі фасадів та інтер’єру. Подібні реконструкції проводились аж до 1960-х років.

Судячи по стану споруди храму Різдва Христового на початку 1990-х років, вона давно не експлуатувалася, і тому дійшла до стану повного запустіння. Особливо постраждав інтер’єр храму. Обвалилася стеля, дещо пізніше впав дах, в наслідок цього знищена підлога, в поганому стані знаходяться стіни, хори і взагалі вся конструкція, що вціліла.

Наприкінці ХХ-го століття неодноразово перебудовуваний, перебуваючи в запустінні, храм потребував великої реконструкції й відбудови. У ансамблі міської лікарні вона була взята під охорону в якості пам’ятника архітектури державного значення і передана в постійне користування релігійній громаді Православної Церкви України.

На самому початку ХХІ-го століття з великими труднощами, але розпочалася реконструкція-відбудова храму Різдва Христового. Зусиллями громади спочатку розчистили внутрішню територію споруди, що стояла близько десяти років в запустінні під відкритим небом.

Та головним завданням було зведення даху, щоби припинити подальше руйнування стін, які вже потребували укріплення. На звернення громади, проект нового даху було розроблено викладачами Одеської національної академії будівництва і архітектури. Наприкінці 2002-го початку 2003-го років, за безпосередньої участі громади парафії Різдва Христового, практично всіх парафій Одещини і священиків єпархії та з допомого міста було зведено дах, який має округлу форму з невеликим, легким куполом по середині.

У 2004 році було завершено основний етап відбудови Собору і у цього ж року, милістю Божою було освячено престол храму Різдва Христового Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом.

У травні 2008 року під час другого візиту Патріарха Філарета у співслужінні українських архієреїв, освячено весь храм та розписи, які велично прикрашають собор Різдва Христового.

«В кафедральному соборі Господь не лише захищає нас і дає нам сили. Він ще й вчить нас. Адже всі богослужіння – це справжня школа Божої любові. Ми чуємо Його слово, згадуємо Його чудові справи, дізнаємося про наше майбутнє. Воістину «в храмі Бога все сповіщає про Його славу». Перед нашими очима проходять подвиги мучеників, перемоги подвижників, мужність воїнів і священиків. Ми дізнаємося про Його таємничу природу, про те спасіння, яке дав нам Христос. Тут ми радіємо світлому Христовому воскресінню. І у кожного свій шлях до собору. Шлях, який об’єднує у головному: Вірі, Надії та Любові», - зазначив журналіст Сергій Братчук.