Едуард Гурвiц: «Цей уряд не здатен до навчання, вiн безнадiйний»

Колишній мер Одеси, ударівець Едуард Гурвіц нині не особливо помітний в медіапросторі, його не зустрінеш на барикадах, він не виголошує полум'яні промови зі сцени Євромайдану. Зате з висоти свого колосального політичного досвіду може собі дозволити, не оглядаючись, називати речі своїми іменами.

– Едуарде Йосиповичу, зараз багато хто порівнює нинішні події з тим, що було в 2004 роцi. Як назвати те, що зараз відбувається на вулиці?

– Тут велика різниця з 2004 роком. У 2004 році влада в Україні була нетривкою. Це був перехідний приз. Кучма був Президентом. І йшлося лише про те, хто стане новим Президентом – Янукович чи Ющенко. Сьогодні влада значно зміцнила свої позиції. Зовсім інші повноваження (до речі, незаконно здобуті) у Януковича. Силовики отримали не тільки посилення, але ще й карт-бланш на ведення нальотів. Тому ситуація значно важча, ніж у 2004 році. Але народний підйом, прагнення людей жити по-іншому, мені здається, навіть вищі, ніж у 2004-му.

Дуже багатьох вражає несусвітня дурість цієї ситуації. До "кривавої суботи" протести сходили нанівець. Ще якихось три дні, і вони б розсмокталися самі собою. Цей безглуздий і нещадний розгін фактично став поштовхом для нової революції. Країна, яка найбільше цінує здорових і дурних хлопців, завжди потрапляє ось у таку ситуацію. Це не ідіотизм, це злочинний ідіотизм. Крім того, що це злочин, беззаконня, що завгодно...

Як уряд, який вчинив таку дурість, може залишатися? Як міністр, який керує силовими структурами, може далі сидіти в кабінеті? Його треба просто терміново звільняти. Вимоги Майдану абсолютно справедливі – ці люди мають бути покарані. Причому коли вимагають, щоб вони пішли у відставку – це мінімальне, добродушне покарання.

Тим не менш, відставка Азарова набрала всього 186 голосів. Переформатування більшості не сталося... Всі, хто не голосував за відставку уряду, тепер несуть спільну відповідальність за криваві події, які відбулися двічі – як на Майдані, так і на Банковій. Нехай негласно, нехай мовчки вони показали, що підтримують такі криваві безчинства. Це велика дурість. Сам цей уряд довів свою нездатність керувати та управляти процесами в країні, він показав, що не розуміє прагнень більшості людей в країні. Він не здатен до навчання, він безнадійний. Його треба було принаймні переформатувати.

– Все-таки дві людини вийшли з Партії регіонів – це Давид Жванія та Інна Богословська. Давид Важаєвич поки відмовчується, а Інна Германівна просто-таки сипле заявами. Причому одна радикальніша за іншу.

– Богословська – жінка імпульсивна. У неї є один недолік, який вона вважає плюсом: вона терпіти не може Тимошенко. Все інше додається. Очевидно, Богословська не змогла так просто пережити ту підлість, яку здійснили силовики, і, напевно, вважає неможливим брати в цьому участь.

Насправді у Партії регіонів є ще чимало пристойних людей, які обмірковують, що відбувається, обговорюють це в своїх сім'ях. І вони відчувають себе дуже незатишно.

– Ймовірно, незатишно почувається і пан Льовочкін, який подав у відставку – та не прийняли її.

– Льовочкін - державний службовець, який при всій своїй молодості багато років працював і з Януковичем, і з Кучмою. Думаю, своєю відставкою він прямо заявив: не згоден з тим, що сталося. А якщо глава адміністрації не згоден з тим, що відбувається в країні, та при цьому продовжує виконувати свої обов'язки, то я думаю, що він виправляє їх у відповідному ключі. Тим більше що Президент попереджений про його незгоду з діями уряду.

– Кілька днів тому ходили всякі конспірологічні теорії, що Льовочкіна може замінити Захарченко.

– Якщо Захарченка визнати світилом демократії та призначити главою Адміністрації, то мандат на правління йому, безумовно, повинен вручити пан Башар Асад, особисто прибувши для цього з Сирії (ООН звинувачує Асада у скоєнні військових злочинів, – ред.)

– Віктор Янукович шокував багатьох спостерігачів, коли відправився до Китаю в розпал протестів. Невже він настільки впевнений у своїх силах, що не побоявся залишити країну в такий час?

– Коли в країні революційна ситуація, Президент повинен бути зі своїм народом. І повинен бути разом з країною, яка на цей пост його обрала. Він найсерйознішим чином мав брати участь у вирішенні тих проблем, які виникають в суспільстві і на Майдані. Зазвичай президенти демократичних країн вчиняють навпаки – розвертають літаки, повертаються з найважливіших поїздок.

– За даними деяких ЗМІ, Янукович їхав до Китаю за кредитом у розмірі 10 млрд. дол. І нібито в Китаї Януковичу дали зрозуміти, що грошей не дадуть.

– Країна, в якій криза, в якій абсолютно невизначена та незрозуміла ситуація, в якій діями Президента та уряду незадоволені величезні маси народу, ніколи не отримає ні позик, ні кредитів. Щоб дали грошей, це має бути якесь політичне рішення про підтримку цього режиму. Китайці – розважливі люди, тому нічого не дадуть.

– Минулими вихідними мусувалася тема про надзвичайний стан. Як ви вважаєте, зараз є така реальна загроза?

– Ви знаєте, от є рішення судів, що не можна проводити мітинг на Майдані. Взагалі в революційній ситуації такі рішення судів насправді є нікчемними та смішними. І найнебезпечніша ситуація, що ці суди можуть догратися. Якщо гнів народу перекинеться на судові органи, то рознесе їх усіх.

– Здається, він вже потихеньку перекидається. Люди вже пікетують суд і прокуратуру.

– Наші суди перейшли межу дозволеного. Саджати невинних людей, давати тривалі терміни ув'язнення за надуманих причин, знімати з виборів... Конституційний Суд взагалі себе дискредитував. Він дозволив Кучмі втретє балотуватися, він допоміг Януковичу ліквідувати парламентську республіку та зробив її президентською... Думаю, долю КС визначено – вони дуже погано закінчать. Вони закінчать так, що на них цже Конституція поширюватися не буде, на превеликий жаль. Коли гнів народу перенесеться на суди, це буде одна з найбільш складних і неприємних дій, яка відбудеться в Україні.

– Едуарде Йосиповичу, зараз багато колег-журналістів їдуть до Інституту масової інформації за спеціальними наборами для преси, в які входять жилети, захисні окуляри та респіратори. Як ви вважаєте, чи згодиться все це? Чи можливий зараз силовий сценарій?

– У нас стільки дурнів виявилося у владі, що у нас все можливо. Насправді дурість – це не відсутність розуму. Це такий розум. А раз такий розум, то, значить, треба чекати чого завгодно.

«ТСН».