Андрей Азаров против “Одесского Вестника”

Андрей Азаров против “Одесского Вестника”Наш собеседник - главный редактор газеты Одесского городского совета Александр Каменный. Цель интервью - выяснить обстоятельства попытки покушения на свободу слова в нашем городе со стороны гражданина Азарова, являющегося председателем правления кредитный союз “Первое кредитное общество”.

 

- Александр Эдуардович, в связи с чем возникла ситуация, всколыхнувшая всю общественность города? Почему на газету Одесского городского совета подали в суд?

- Дело в том, что журналисты нашей газеты свою деятельность осуществляют на основании законов Украины “Про інформацію”, “Про друковані засоби масової інформації (преси) в Україні”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”. Руководствуясь положениями этих законов, а также профессиональной обязанностью информировать городскую громаду о всем происходящем в нашем городе, в одном из номеров газеты была напечатана информационная заметка о том, что молодежное движение “Свободная Одесса” организовала пикетирование против незаконных действий кредитных организаций, которые, по мнению участников акции, часто обманывают людей.

Считаю, что это право общественной организации и организовывать пикеты, и высказывать свои оценочные суждения. Однако то, что мы напечатали об этом, было воспринято председателем кредитного союза “Первое кредитное общество” Азаровым как мероприятие, подрывающее его репутацию. Это смешно и свидетельствует о том, что гражданин Азаров осуществил очередную попытку закрыть рот журналистам (он уже судится с телекомпанией “Круг”, которая ранее высказал свое мнение о нем).

- Вам не кажется удивительным, что Азаров подает иски против журналистов в Хозяйственный суд?
- Как юристу по образованию, мне действительно это представляется удивительным. Как журналисту, не очень, потому что я знаю, что из себя представляет судебная система в нашей стране и, соответственно, в городе. Кстати, злые языки утверждают, что председатель Хозяйственного суда господин Продаевич является компаньоном Азарова в рекламном бизнесе. Не знаю, кто распространяет эти слухи, но на сегодняшний день я убежден, что это неправда. Мне представляется, что Азаров, который, выйдя к пикетирующим со словами, зафиксированными на телекамеру: “Я в жизни заработал столько денег, тебе столько не  заработать”, считает, что эту фразу можно использовать в любых ситуациях. Самое главное - не говорит ли он эти слова  судьям Хозяйственного суда, куда направляет свои иски? Любопытно, на что он рассчитывает: на незнание судьями закона или что-либо другое, нам сегодня неизвестное...

- В вашей журналистской практике были подобные попытки ограничения свободы слова?
- Я в журналистике с 1992 года. Даже когда я критиковал власть, никто из представителей этой самой власти не позволял себе чего-либо подобного. Но, как поется в песне, “пришли иные времена...”. Думаю, переживем и это. И все вернется на круги своя. И никто никогда безнаказанно не сможет отобрать у нас самое главное завоевание украинской демократии - право людей на информацию и свободу слова.

- Как вам представляется будут развиваться события?
- Если Хозяйственный суд в нарушение законодательства примет решение, позволяющее уничтожить свободу слова в городе, области, стране, это будет замечательный прецедент для того, чтобы журналисты “Одесского вестника” подняли на борьбу с произволом и беспределом общественность Украины, журналистское содружество Европы, правоохранительные органы страны. Когда-то надо положить конец уверенности некоторых богатеньких господ, что им можно все, а другим - ничего. Еще раз заявляю: журналисты  нашего издания не боялись, не боятся и не будут бояться желающих сделать их ручными. А лично Азарову хочу напомнить: неприкасаемые есть только в Индии. Это каста такая, которых трогать нельзя - сильно грязные...

Интервью подготовил
Марк СОКОЛОВ, "Свободная Одесса"

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ІНФОРМАЦІЮ

Стаття 1. Визначення інформації
Під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Стаття 25. Соціологічна інформація
Соціологічна інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.
Основними джерелами соціологічної інформації є документовані або публічно оголошені відомості, в яких відображене результати соціологічних опитувань, спостережень та інших соціологічних досліджень.
Соціологічні дослідження здійснюються державними органами, об’єднаннями громадян, зареєстрованими у встановленому порядку.

Стаття 47-1. Звільнення від відповідальності
Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою.

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ПРЕСИ) В УКРАЇНІ

Стаття 25. Журналіст редакції друкованого засобу масової інформації
Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації відповідно до цього Закону є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації

Стаття 26. Права та обов’язки журналіста редакції
Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов’язки, передбачені Законом України “Про інформацію” (2657-12) та цим Законом.
Журналіст має право:
1) на вільне одержання, використання, поширення (публікацію) та зберігання відкритої за режимом доступу інформації;
(Пункт 1 частини другої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1703-IV (1703-15) від 11.05.2004)
2) відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування, а також підприємства, установи і організації та бути прийнятим їх посадовими особами;
3) відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом;
4) на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються чинним законодавством України;
5) переваги на одержання відкритої за режимом доступу інформації;
6) на безкоштовне задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів;
7) по пред’явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що засвідчує його належність до друкованого засобу масової інформації, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан;
8) звертатися до спеціалістів при перевірці одержаних інформаційних матеріалів;
9) поширювати підготовлені ним повідомлення і матеріали за власним підписом, під умовним ім’ям (псевдонімом) або без підпису (анонімно);
10) відмовлятися від публікації матеріалу за власним підписом, якщо його зміст після редакційної правки суперечить особистим переконанням автора;
11) на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.

Стаття 34. Право на одержання масової інформації через друковані засоби масової інформації
Всі громадяни України, юридичні особи і державні органи відповідно до статті 9 Закону України “Про інформацію” (2657-12) мають право на оперативне одержання через Друковані засоби масової інформації публічно поширюваної  інформації про діяльність державних органів і організацій, об’єднань громадян та їх посадових осіб, а також інших відомостей, необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

 

    powered by CACKLE