Балада про імунітет

в одному з житлових масивів,
в яких живуть не фраєра,
тікав суддя від детективів
національного бюра…

нічого він не крав, не тирив —
в такому участь не берем! —
лише тікав від детективів
із півмільйонним хабарем.

щоб не вдягли йому браслета
й не надавали по горбу,
стріляв суддя з імунітета
по детективах із НАБУ.

і бігли в напрямку зворотнім
крізь чагарі, кущі й осот
шкарпетки за чотири сотні
та чоботи за три сімсот.

на втіху всім звичайним людям,
які хоч раз були в суді,
тікав суддя від правосуддя,
а правосуддя — від судді…

лишивши зброю й півмільйона
в руках суворих ботанів,
утік суддя із Совіньйона —
й ніхто його не зупинив…

шляхів подальших мав негусто
одеський незалізний Дредд:
хотів вчинити самогубство —
завадив знов імунітет!

стискалось серце в кволих грудях,
у сейфах плакало бабло…
чекав суддя на правосуддя,
а правосуддя все не йшло…

Юрко Космина

Источник: hrabro.com