Хвилинка філософії: що таке наукове знання і чому воно влада, а не сила

Знання як пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому оточує кожного з нас. Однак, що ж можна вважати справжніми знаннями і для чого вони потрібні? Розділяють такі види знання — наукове, повсякденне, інтуїтивне тощо. Серед них ми повинні визначити, що саме ми будемо брати за знання в даному випадку. У цій статті буде розглядатися саме наукове знання — отримане за допомогою дедуктивної логіки, критичного мислення, наукового методу та скептицизму. Коротше кажучи — об’єктивні знання, отримані на основі фактів. Знання, як відомо, отримуються у процесі пізнання. Втім, слід зауважити, що сам процес пізнання не обмежений сферою науки, а кожній формі суспільної свідомості (наукова, філософічна, міфологічна, політична, релігійна) відповідають специфічні набуті в процесі пізнання форми знань. Та тільки наукове пізнання спрямоване на отримання об’єктивного, дійсного знання, спрямованого на віддзеркалення закономірностей дійсності. Наукове пізнання включає в себе три основні задачі пов’язані з описом, поясненням та прогнозуванням процесів і явищ дійсності. Чому ж саме наукове знання? В даному випадку не зайвим буде звернутися до філософії у спробі частково відповісти на це питання. Проте навіть у наш час виняткових характеристик знання досі не досягнуто, тож це поняття продовжує залишатися предметом невизначеності. Згідно більшості мислителів, для того, щоб дещо вважати за знання, воно має задовольняти три критерії: 1) бути підтвердженим; 2) бути істинним; 3) заслуговувати на довіру. І тут постають проблеми дослідження істини, що ці три критерії не можуть бути всеохоплюючими, адже задоволення будь-якому з цих критеріїв через “ваду”, “помилку”, “необґрунтованість” не може свідчити про володіння знанням. Отже, навіть наукове знання в жодному разі не є абсолютним, але в […]
Источник: www.happymisto.od.ua